03.04.2019

ФГВФО подав касаційну скаргу на судове рішення, яким скасовано віднесення до неплатоспроможних ПАТ «КБ «Хрещатик»

ПРЕС-РЕЛІЗ

Фонд гарантування вкладів подав касаційну скаргу на судове рішення, яким позбавлено кредиторів ПАТ «КБ «Хрещатик» можливості отримати належні їм виплати. 

Йдеться про постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі №826/3021/18, якою скасовано рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії ПАТ «КБ «Хрещатик», рішення ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації у банку, продовження строків тимчасової адміністрації та ліквідацію цієї банківської установи. Цією ж постановою зобов’язано НБУ повернути ПАТ «КБ «Хрещатик» банківську ліцензію, а Фонд - повернути банку свідоцтво учасника Фонду.

Цією постановою повністю проігноровано позицію Європейського Суду з прав людини та Великої Палати Верховного Суду. Адже Європейський Суд з прав людини у рішенні за справою Фельдман та банк «Слов’янський» проти України зазначив, що акціонер не має права на звернення з таким позовом для захисту свого порушеного права. Таку ж правову позицію висловила і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.02.2019 по справі № 826/2184/17.

Нагадаємо, розмір непогашених кредиторських вимог Фонду станом на 25.03.2019 становить 193,75 млн грн, сума непогашених вимог інших кредиторів – 5082,16 млн грн, а оціночна вартість ліквідаційної маси ПАТ «КБ «Хрещатик» становить лише 1542,07 млн грн. Це означає, що банк за рахунок свого майна та активів здатен задовольнити лише 30,34% вимог своїх кредиторів. Якщо ж ліквідацію банку не буде здійснено, ані Фонд, ані інші кредитори не отримають належні їм кошти.

До того ж, цим судовим рішенням скасовано і усі реєстраційні дії, пов’язані з внесенням записів про уповноважених осіб та щодо перебування ПАТ «КБ «Хрещатик» в стані припинення. Наслідком цього стане відновлення контролю акціонерів над неплатоспроможним банком та активами, які в ньому залишилися, що означає втрату кредиторами можливості повернути собі кошти за рахунок реалізації цих активів. 

При цьому, позивачем у цій справі обрано спосіб захисту, що не передбачає можливості відновлення діяльності банківської установи та повернення її на ринок.

Ухвалюючи постанову, суд мав би надати оцінку правовим наслідкам тих рішень, які він скасував, і встановити спосіб повернення все в стан, що існував до їх ухвалення.

Також варто звернути увагу, що рішення у справі №826/3021/18 ухвалено на основі рішення у справі №826/6665/16, яким скасовано рішення Національного банку України про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних за позовом кредиторів банку.

Справа наразі перебуває на перегляді у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду і, враховуючи позицію Верховного Суду у справі №805/1312/16-а, прогнозованим є задоволення заяви Національного банку України, адже позов подано особою, яка не має права оскаржувати рішення НБУ.

Наголошуємо, що вирішення цієї судової справи у відповідності не тільки до норми, а й духу Закону, матиме істотну вагу для роботи Фонду, для вкладників та кредиторів неплатоспроможних банків, інтереси яких покликаний захищати Фонд, і загалом для Держави.  

Довідково: Вищий адміністративний суд України акцентує увагу на недопущенні скасування рішень, якими породжено правові наслідки. Так, згідно підпункту 10.2 пункту 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його ухвалення.

Вочевидь, рішення про визнання банку неплатоспроможним не належить до актів, що не породжують правових наслідків.

Повернення банку на ринок має включати алгоритм дій не лише відповідачів, які мають вчинити певні процедурні дії (зокрема, щодо повернення/видачі банківської ліцензії, генеральної валютної ліцензії, щодо підключення банку до системи електронних платежів (СЕП), SWIFT тощо), а й самого банку, який має привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства – забезпечити достатність нормативів ліквідності і капіталу банку, дотримання обов’язкового рівня резервування кредитних ризиків, прозорості структури власності. Окрім того, банк має подбати про усунення підстав для визнання його неплатоспроможним.