Компанія, що проголосила себе правонаступницею "Укрінбанку", намагається позбутись своїх зобов’язань перед кредиторами шляхом втечі в контрольоване банкрутство

8 травня 2020 р. Господарський суд Луганської області прийняв до розгляду заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "УКРІНКОМ". Відповідну ухвалу суд виніс у справі №913/266/20 за позовом юридичної особи-кредитора ТОВ "ЮС-МЕТАЛЛ". Всі ознаки вказують на те, що ПАТ "УКРІНКОМ" намагається піти у контрольоване банкрутство і у такий спосіб уникнути розрахунків з кредиторами банку. Нагадаємо, сума акцептованих вимог кредиторів станом на 01.04.2020 р. перевищує 3 млрд грн, з яких вкладникам 200+ (4 черга) має бути повернуто 607,7 млн грн, не пов’язаним з власниками юридичним особам (та іншим кредиторам 7 черги) - близько 500 млн грн, крім того залишаються неповернутими державі 1,8 млрд грн, виплачених вкладникам банку Фондом гарантування!

Цинізм ситуації полягає у тому, що незабаром після визнання Національним банком України ПАТ «УКРІНБАНК» неплатоспроможним (у грудні 2015 р.), дочекавшись, поки Фонд виплатив вкладникам банку 1,8 млрд грн у межах гарантованої суми, зацікавлені особи, серед яких і колишні акціонери банку, ініціювали декілька судових процесів щодо оскарження процедури виведення банку з ринку і у липні 2016 року за одну ніч внесли зміни до Єдиного державного реєстру (ЄДР). Як повідомляв Фонд гарантування вкладів, таким чином ПАТ «УКРІНБАНК» було перейменовано в ПАТ «УКРІНКОМ», а місце розташування юрособи змінено із Києва на м. Сєвєродонецьк Луганської області. Кінцевим бенефіціарним власником у ЄДР значиться Клименко Володимир Олександрович, у минулому - голова Спостережної Ради, власник істотної участі ПАТ «УКРІНБАНК». Ця нова юридична особа вивела на свою користь з ПАТ «УКРІНБАНК» усі активи, включно з нерухомістю, натомість, зупинила розрахунки з кредиторами і таким чином незаконно привласнила кошти вкладників банку, кредиторів і держави.

Тепер же ПАТ «УКРІНКОМ», яке наполягає на тому, що воно є правонаступником ПАТ «УКРІНБАНК», розпочало процедуру банкрутства НЕ ЗА БАНКІВСЬКИМ законодавством, а за процедурою, передбаченою для небанківських юридичних осіб. Вона не передбачає жодної пріоритетності прав вкладників на отримання відшкодування і не закріплює черговості отримання коштів рештою кредиторів.

Фонд гарантування вкладів вкотре наголошує: ініціювання банкрутства банку в обхід процедур, передбачених банківським законодавством, неприйнятне і прямо суперечить законодавству, що, зокрема, підтверджено постановою Верховного Суду у справі №925/698/16 і Окремою ухвалою до цієї постанови. В ухвалі, зокрема, наголошується, що будь-які зміни до статуту банку, у тому числі щодо зміни його найменування, незалежно від перебування банку під наглядом Національного банку України чи в управлінні Фонду гарантування вкладів, можливі виключно після їх погодження Національним банком України, а припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом «Про банки і банківську діяльність» та Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Більш того, в окремій ухвалі Верховний Суд наголосив на тому, що «непоодинокі випадки здійснення реєстрації змін до статутів банків після скасування судами рішень про визнання банку неплатоспроможним і запровадження у банку тимчасової адміністрації, а також рішень про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і початок процедури ліквідації, призводять до зловживань у порядку ведення господарської діяльності таких банків та порушення порядку припинення банківської діяльності під контролем, встановленим системою гарантування вкладів фізичних осіб» та звернув увагу Міністерства юстиції України на необхідність перевірки реєстраційних дій, вчинених приватним нотаріусом щодо перереєстрації ПАТ «УКРІНБАНК» як ПАТ «УКРІНКОМ» та усунення цього порушення.

Також нагадаємо, що 14 травня 2020 р. Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон, яким чітко передбачено неможливість виведення банків з ринку за будь-яким іншим законодавством, окрім банківського. Розраховуємо, що суди при розгляді подібних справ будуть враховувати виключно норми закону.