14.07.2016

Порядок виявлення правочинів, що є нікчемними, зареєстровано у Міністерстві юстиції

ПРЕС-РЕЛІЗ

15 червня у Міністерстві юстиції України було офіційно зареєстровано Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення. Відповідний документ виконавча дирекція Фонду затвердила ще у травні цього року. Розроблено порядок було на виконання ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Із текстом документу можна ознайомитись тут.

Згідно з новим порядком, перевірка правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, розпочинається протягом трьох робочих днів з дати запровадження Фондом тимчасової адміністрації.

Обов'язково підлягають перевірці договори, укладені після прийняття постанови НБУ про віднесення банку до категорії проблемних або запровадження обмежень, які відповідають хоча б одному із таких критеріїв: були вчинені шляхом перерахування коштів з рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб, або укладалися на користь третьої особи, або вчинялися без фактичного внесення/отримання готівкових грошових коштів через касу банку. Крім того, особлива увага приділяється операціям, призначенням платежу за якими було надання чи повернення фінансової допомоги, позики, дарування, виконання угоди про поділ майна. При цьому, про всі подібні випадки уповноважена особа упродовж десяти робочих днів з дня їх виявлення зобов’язана повідомляти контролюючі органи.

Для здійснення перевірки, уповноважена особа Фонду своїм розпорядчим документом створює комісію, метою якої є виявлення фактів нікчемності таких правочинів.

Довідка:

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку визнаються нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без встановлення обов’язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов’язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку
іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов’язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.