Справи банків підсанкційного С. Курченка та інших банків - на розгляді судів цього тижня за позовами Фонду до пов’язаних осіб

Зокрема:

11 вересня:

• Північний апеляційний господарський суд продовжив розгляд позову Фонду до пов’язаних осіб ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на 78,7 млн грн (справа№910/19434/20).

Як було виявлено під час виведення банку з ринку, ще до визнання його неплатоспроможним ПАТ «ЕРДЕ БАНК» надавав кредити кільком контрагентам, загальна заборгованість яких напередодні визнання банку неплатоспроможним перевищила 70% від усього кредитного портфеля юросіб. При цьому майже 44% цих кредитів були бланковими, за іншими вартість застави не покривала фактичний обсяг заборгованості.

• Вищий антикорупційний суд продовжив розгляд позову Фонду у кримінальному провадженні за справою №991/1684/22 на 5,57 млрд грн, фігурантом якої є колишній Голова правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» за низкою звинувачень.

Нагадаємо, під час здійснення процедури ліквідації цього банку було встановлено, що основною причиною його неплатоспроможності стало надання завідомо збиткових для банку кредитів на мільярди гривень компаніям, що входили до групи компаній власника банку С. Курченка -нині підсанкційної особи, оголошеної у міжнародний розшук. Таким чином з Банку було виведено близько 5 млрд грн.

За виявленими фактами Фонд спрямував низку заяв до правоохоронних органів, що лягли в основу відповідних кримінальних справ. Частину фігурантів оголошено в міжнародний розшук.

Зокрема, крім згаданої справи, на розгляді Вищого антикорупційного суду нині перебуває позов Фонду гарантування вкладів проти власника ПАТ "РЕАЛ БАНК" С. Курченка, який перебуває у міжнародному розшуку, на суму 4,7 млрд грн (справа №991/6214/22).

Довідково: цього дня розглядається справа ще одного банку С. Курченка– у Господарському суді м. Києва на стадії підготовчого розгляду перебуває позов Фонду до пов`язаних осіб ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" на 8,9 млрд грн (справа №910/9251/18).

Нагадаємо, аналіз фінансових операцій цього банку, здійснений після початку процедури його виведення з ринку, свідчить про численні маніпуляції з активами, що здійснювались у банку до визнання його неплатоспроможним. Зокрема, 95% кредитного портфеля банку не обслуговувались, або були проблемними; 78% корпоративного кредитного портфеля – видані юрособам, пов’язаним із власником банку С. Курченком. За багатьма угодами відсутні оригінали договорів; загалом, близько 80% кредитного портфеля юросіб були беззаставними або зі «сміттєвим» забезпеченням.

13 вересня:

• Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розгляне касаційну скаргу за позовом Фонду до пов’язаних осіб ПАТ «АРТЕМ-БАНК» на 15,9млн грн (справа №910/4149/21).

Відповідачі намагаються оскаржити постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023, якою суд визнав законними вимогиФонду гарантування до колишніх керівників АТ «АРТЕМ-БАНК» та присудив стягнути шкоду, завдану Банку та його кредиторам.

Як повідомляв Фонд, менеджмент банку, ухвалюючи у 2015 році рішення про інвестування реальних грошових коштів банку в неліквідні цінні папери, випущені емітентами з ознаками фіктивності та незадовільним фінансовим станом, діяв всупереч інтересів АТ «АРТЕМ-БАНК» та його кредиторів.

• Центральний апеляційний господарський суд розгляне апеляційну скаргу за позовом Фонду до пов’язаних осіб ПАТ «МЕЛІОР БАНК» на 188,0 млн грн(справа №904/3867/21).

Як повідомляв Фонд, посадовими особами ПАТ «МЕЛІОР БАНК» з метою прикриття фінансової неплатоспроможності систематично проводились з грубими порушеннями законодавства операції зі збільшення статутного капіталу банку до мінімально встановленого розміру, необхідного для продовження банківської діяльності станом на 2012 рік. Це було здійснено не за рахунок власних коштів акціонера, як того вимагає законодавство, а фактично – за рахунок кредитних коштів, наданих самим банком фірмам, наближеним до акціонерів ПАТ «МЕЛІОР БАНК». Зокрема, на користь чотирьох компаній було видано кредити на загальну суму 187 млн грн. У подальшому залучені кошти шляхом перерахування через різні компанії були зараховані на рахунок акціонера банку. Тобто, це відбувалось без фактичного надходження коштів на рахунки банку, а виключно за рахунок штучно сформованих активів в балансі. 

Крім того, у банку було виявлено факти порушення вимог законодавства України, що регулює боротьбу з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.

Нагадаємо, кошти, що будуть стягнені з осіб, причетних до виведення активів збанків, спрямовуються на розрахунки з кредиторами цих банків, а такождержаві за позиками, що були надані у 2014-17 рр. для здійснення гарантованихвиплат вкладникам.