Справи «Автокразбанку» та банку «Меліор» – на розгляді Верховного Суду

Верховний суд (ВС) розгляне кілька справ 11 вересня. Зокрема:

• Касаційний господарський суд у складі ВС розгляне касаційну скаргу одного з відповідачів на постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог Фонду за позовом пов’язані особи ПАТ «МЕЛІОР БАНК» про відшкодування збитків у розмірі 213,8 млн грн (справа №904/3867/21).

Як повідомляв Фонд, посадові особи ПАТ «МЕЛІОР БАНК» з метою прикриття фінансової неплатоспроможності систематично проводились з грубими порушеннями законодавства операції зі збільшення статутного капіталу банку до мінімально встановленого розміру, необхідного для продовження банківської діяльності станом на 2012 рік. Це було здійснено не за рахунок власних коштів акціонера, як того вимагає законодавство, а фактично за рахунок кредитних коштів, наданих самим банком фірмам, наближеним до акціонерів ПАТ «МЕЛІОР БАНК». Зокрема, було видано кредити на користь чотирьох компаній, і у подальшому залучені кошти шляхом перерахування через різні компанії були зараховані на рахунок акціонера банку. Тобто, це відбувалось без фактичного надходження коштів на рахунки банку, а виключно за рахунок штучно сформованих активів у балансі.

Крім того, у банку було виявлено факти порушення вимог законодавства України, що регулює боротьбу з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.

• Цей же суд розгляне касаційні скарги на рішення суду попередньої інстанції, яким той повністю задовольнив позов Фонду до пов’язаних осіб ПАТ «АВТОКРАЗБАНК»    на суму 897,1 млн грн (справа №917/1920/21).

Нагадаємо, виведення коштів з ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» напередодні визнання його неплатоспроможним відбувалось через схему кредитування та поруки пов’язаних з акціонерами компаній. Він був одним із банків, з яких було виведено кошти через австрійський Meinl Bank.

Як було встановлено уже під час виведення ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» з ринку, переважну частину цінних паперів, які перебували у нього в заставі, складали сміттєві цінні папери емітента, якого Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в 2015 році включила до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, а цінні папери визнала такими, що мають ознаки фіктивності.

Крім того, 10 вересня низку справ розглядав Північний апеляційний господарський суд. Зокрема:

• апеляційну скаргу Фонду на рішення суду першої інстанції за позовом до пов’язаних осіб ПАТ «КБ «ДАНІЕЛЬ» про відшкодування збитків у розмірі 1,1 млрд грн (справа №910/12930/18).

Як повідомляв Фонд, у банку до визнання його неплатоспроможним застосовувались схеми виведення активів. Зокрема, видача незабезпечених кредитів та кредитів під неліквідне забезпечення. Як наслідок, на момент формування ліквідаційної маси 72% кредитного портфелю банку було безнадійною заборгованістю, а 21,79% усіх активів банку ПАТ «КБ «ДАНІЕЛЬ» складали сміттєві цінні папери. Решта кредитного портфелю – це заборгованість фізичних осіб за споживчими та іпотечними кредитами, наданими під заставу рухомого та нерухомого майна, обслуговування яких зупинилось, в більшості випадків, до моменту введення тимчасової адміністрації у банку.

• апеляційну скаргу Фонду на рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог Фонду до пов’язаних осіб ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на суму 78,7 млн грн (справа №910/19434/20).

Ще до визнання банку неплатоспроможним цей банк надавав кредити кільком контрагентам, загальна заборгованість яких напередодні визнання банку неплатоспроможним перевищила 70% від усього кредитного портфелю юридичних осіб. При цьому майже 44% цих кредитів були бланковими, за іншими вартість застави не покривала фактичний обсяг заборгованості.

• апеляційну скаргу одного з відповідачів на рішення суду першої інстанції, яким було повністю задоволено позов Фонду до пов’язаних осіб ПАТ «БАНК «ДЕМАРК» на 890,5 млн грн (справа №927/252/21)

Як повідомляв Фонд, до визнання неплатоспроможним ПАТ «БАНК «ДЕМАРК» проводив ризиковану кредитну політику. Зокрема, упродовж кількох років було укладено десятки подібних між собою кредитних угод, наслідком яких стало завдання значної матеріальної шкоди банку. Однотипність оформлених договорів, подібність неліквідного забезпечення, а також неповернення боржниками грошових коштів у передбачені договорами строки мають ознаки шахрайства з фінансовими ресурсами.

• апеляційну скаргу Фонду на рішення суду першої інстанції за позовом до пов’язаних осіб ПАТ «АРТЕМ-БАНК» на 10,0 млн грн (справа №910/3782/21).

Як встановлено вже під час здійснення ліквідаційної процедури АТ «АРТЕМ-БАНК», його менеджмент до визнання банку неплатоспроможним ухвалював рішення, на підставі яких в подальшому було здійснено низку завідомо збиткових операцій. Зокрема, було ухвалено рішення про інвестування в цінні папери (інвестиційні сертифікати) низької фінансової якості, без проведення належної оцінки ризиків, на значні суми, що прямо суперечило інтересам АТ «АРТЕМ-БАНК» та його кредиторам та у підсумку завдало значних збитків.

На розгляді судів на сьогодні перебуває ще один позов Фонду до пов’язаних осіб ПАТ «АРТЕМ-БАНК» - справа №910/9833/21 щодо відшкодування збитків у розмірі 0,6 млн грн.