В Україні, як і в більшості країн світу, банки є найбільш важливими фінансовими установами в області проведення грошово-кредитної політики, надання платіжно-розрахункових послуг.
Виходячи із розуміння того, що банківська діяльність є високо ризиковою діяльністю і існує небезпека через банкрутство одного банку спричинити ланцюгову реакцію банкрутств інших банків аж до системної банківської кризи.
Уряди багатьох країн створюють захисну систему, яка, як правило, передбачає механізм захисту депозитів і механізм кредитора останньої інстанції та є доповненням до системи банківського нагляду і регулювання.
Страхування вкладів веде свою історію з 1934 р. після створення в США Федеральної корпорації з страхування банківських вкладів з метою захисту дрібних інвесторів.
Протягом двох останніх десятиліть та чи інша форма страхування банківських вкладів була введена в більшості розвинутих країн.
Світова фінансова криза кінця 90-х років виявила в Україні слабкість банківської системи з точки зору захисту прав та інтересів вкладників в банках, і насамперед, фізичних осіб, але одночасно і прискорила прийняття рішення про створення системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Дане рішення було реалізоване Указом Президента України від 10 вересня 1998 року № 996 / 98 "Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб-вкладників комерційних банків України".
У відповідності до зазначеного Указу Президента України спільною постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 21 січня 1999 року № 70 було затверджено "Положення про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", яке поклало початок в організації роботи ФГВФО в Україні.
Основні завдання Фонду, визначені Указом Президента України:
Принциповим положенням Указу Президента України "Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб-вкладників комерційних банків України" є те, що грошові кошти Фонду формуються із наступних визначених джерел:
У випадках недостатності грошових коштів для виплати відшкодування передбачена можливість введення спеціальних внесків комерційних банків - учасників Фонду.
Крім того, джерелами формування грошових коштів Фонду є:
Система гарантування вкладів в Україні створена на умовах попереднього фінансування, оскільки наявність завчасно створеного страхового фонду прискорює процес виплати відшкодувань вкладникам.
Впродовж 1999 та поточного років Фонд акумулював початкові та регулярні збори комерційних банків.
Станом на 15 жовтня п.р. з урахуванням внеску держави та постійного отримання доходу від інвестування коштів в облігації внутрішньої державної позики Фондом зібрано коштів на загальну суму 69,5 млн.грн..
На даний час Фонд кожному вкладнику (за винятком осіб, вклади яких, відповідно до Указу, не підлягають відшкодуванню) комерційного банку, що сплачує збори до Фонду, відшкодування за вкладом, включаючи відсотки, у розмірі вкладу, але не більше 500 гривень за станом на день, коли вклад став недоступним.
В Україні, як і в більшості країн, діє принцип обов’язкової участі банків в системі страхування вкладів, на користь якого говорить те, що принцип добровільної участі несе в собі загрозу стабільності системі страхування вкладів.
Таким чином, банки, які отримали ліцензію Національного банку України на право залучати депозити фізичних осіб, після сплати початкового збору стають учасниками Фонду.
Всі учасники Фонду у відповідності до "Положення про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" заносяться до загального реєстру банків-учасників Фонду.
Вказаний реєстр банків-учасників Фонду публікується в засобах масової інформації.
В разі виключення банків із членів Фонду вносяться відповідні зміни до реєстру, про що теж повідомляється в засобах масової інформації.
Станом на 1 жовтня 2000 року реєстр банків-учасників Фонду включає 137 комерційних банків.
Верховною Радою України розглядається надісланий Президентом проект Закону "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", який суттєво покращить систему організації роботи по страхуванню депозитів населення та законодавчо встановить межу відшкодування на рівні 1 000 грн.
Прес-служба
Інструкція*
